1 Загальні положення

Розробляючи положення видавничої політики журналу «Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського», редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. В усьому світі етичні кодекси базуються на розумінні того, що належна практика у сфері науки сприяє довірі в середовищі наукового співтовариства та між ним і суспільством, що є необхідним для розвитку науки. Вчені повинні бути впевненими в надійності результатів роботи своїх колег. У свою чергу, суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.

2 Етичні обов’язки членів редакційної колегії і міжнародної редакційної ради журналу та рецензентів

2.1. Після анонімного (сліпого) рецензування членами редакційної колегії і міжнародної редакційної ради, журнал публікує статті, які містять результати досліджень з питань розвитку науки, освіти і виробництва, впровадження нових результатів фундаментальних і прикладних досліджень у галузі технічних, природничих, економічних і гуманітарних наук.

2.2. Всю відповідальність за прийняття або відхилення рукопису несе редактор, який підходить до виконання цих обов’язків зважено та уважно, приймаючи до уваги рекомендації рецензента (доктора наук відповідного наукового спрямування) стосовно якості та достовірності рукопису, поданого до редакції. Також рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо редактор вважає, що вони не відповідають профілю журналу.

2.3. Редактор, члени редколегії та міжнародної редради не повинні надавати доступ іншим особам до будь-якої інформації щодо змісту рукописів, які находяться на розгляданні, окрім осіб, задіяних у професійному оцінюванні даного рукопису. Після одержання позитивного відгуку рецензента та редактора стаття може бути опублікована в журналі та розміщена на відповідних електронних ресурсах.

2.4. Відповідно до міжнародного законодавства стосовно захисту авторських прав на електронні інформаційні ресурси, матеріали сайту, електронного журналу, або проекту не можуть бути відтворені повністю або частково у будь-якому вигляді (електронному або друкованому) без попереднього письмового узгодження авторів і редакції журналу. Використання матеріалів журналу в контексті інших документів повинно супроводжуватись обов’язковим посиланням на першоджерело. Забороняється видання та/або розповсюдження матеріалів журналу третіми особами або організаціями на паперовому чи твердому електронному носії.

2.5. З метою запобігання використовування авторами оригінальних матеріалів третіх осіб без зазначення їх як співавторів або згадування наприкінці статті, під час виказання подяки, та уникання ситуацій включення у співавтори осіб, маючих авторитет у сфері наукових інтересів автора, але непричетних до написання роботи (так звані «ghostwriting» та «guest authorship»), редколегія та редрада мають право запросити детальну інформацію щодо участі й внеску кожного з авторів у написання статті та її окремих складових (ідея, передумови, методи, експериментальні дані тощо). У разі виявлення вищезгаданих фактів редколегія зобов’язана сповістити відповідні інстанції та наукові товариства, де автор працює або є членом.

2.6. Рецензент повинен своєчасно надавати відгук на статтю із чітко зазначеним висновком щодо рекомендації статті до друку. У разі наявності у рукопису недоліків, які можуть бути усунені, рецензент повинен окреслити коло питань, які потребують доробки, та сповістити про це редактора; рукописи можуть бути подані на повторне рецензування після усунення вказаних недоліків.

3 Етичні обов’язки авторів

3.1 Статті, що надсилаються до редакції, мають бути оформлені згідно з вимогами журналу та відповідно до ДСТУ 7152:2010 і Постанови ВАК України № 7-05/1 для фахових видань.

3.2. Основною мотивацією діяльності вченого має бути прагнення до пізнання та бажання збагатити науку новими знаннями. При цьому найвищою нагородою вченого є досягнення істини та визнання наукового співтовариства. Вчений має право та обов’язок захищати свій науковий пріоритет. Разом з тим, публікація неточних і непереконливих наукових результатів, а також публікація в ненаукових виданнях з метою досягнення пріоритету, неприпустимі.

3.3. Учений визнає міжнародні та національні правові норми щодо авторських прав. Він може використовувати інформацію з будь-яких публікацій за умови, що вказує джерело та проводить чітку межу між власними даними та здобутками інших. Запозичення для власних публікацій будь-яких фотографій, рисунків, таблиць, схем тощо потребує, згідно з видавничими правилами, дозволу автора або видавництва.

3.4. При публікації результатів дослідження, що проводилося групою вчених, всі, хто брав творчу участь у роботі, мають бути зазначеними як автори; у разі необхідності може бути зазначено їхній особистий внесок. Тільки реальний творчий внесок у наукову роботу може слугувати критерієм авторства.

3.5. Використовувати оригінальні матеріали третіх осіб без зазначення їх як співавторів або при висловлюванні подяки наприкінці статті, поступатися авторством на наукову роботу іншій особі, приймати авторство або співавторство та, особливо, вимагати його є неприпустимим. Також неприпустимо включати у співавтори осіб, маючих авторитет у сфері наукових інтересів автора, але непричетних до написання роботи. У разі виявлення вищезгаданих фактів, автор несе відповідальність перед трудовими на науковими колективами, членом яких він є.

3.6. Учений не повинен повторювати свої наукові публікації з метою підвищення їх кількості. Якщо для пропаганди наукових досягнень доцільна публікація однієї і тієї ж роботи в різних журналах, редактори останніх повинні бути поінформовані про факт публікації в інших виданнях.

3.7. Учений повинен бути об’єктивним в оцінці власних досягнень. Преса, радіо та телебачення можуть бути використані для пропаганди наукових досягнень, але не власної особи. При публікації роботи вчений підпорядковується вимогам видавця, але бажано, щоб наукові ступені та звання автора не були вказані. Така інформація може бути подана у примітці.